STUDIO 40

Компактна квартира в білих кольорах в естетиці мінімалізму. Постіндустріальний оптимізм.

На площі 40 квадратних метрів розмістили передпокій, кухню, їдальню, вітальню, спальню, ванну й кабінет із бібліотекою. Щоб збільшити площу, було демонтовано всі некапітальні перегородки та балконні блоки. Зберегти висоту приміщення вдалося завдяки мінімальному гіпсокартонному профілю та світильникам з мінімальною глибиною вбудовування. Зони в квартирі організовані за принципом мульти-функціональності. Шафа в передпокої виконує роль перегородки, ліжко служить додатковим подіумом до м’якої зони вітальні, а розкладний диван додає два гостьових спальних місця. Мобільна й обідня зона. Круглий стіл і легкі пластикові стільці з ручками на спинках дозволяють складати різні комбінації посадки та повністю рухати всю зону. У разі зміщення обіднього столу можна скористатися додатковим накладним стельовим світильником — він задає новий композиційний центр. Телевізор змонтований на поворотному кронштейні, тому його можна дивитися з різних ракурсів. У зоні кухні розмістилися варильна поверхня, духова шафа, витяжка, мийка, сушка та ящики для посуду, великий холодильник. Кухонні бази та шафки розміщені літерою Г, створюючи додаткову неглибоку секцію для зберігання, візуально розширяючи простір.

У шафі передпокою передбачені дві секції — для одягу частого користування та речей тривалого зберігання. У зоні спальні облаштований повноцінний гардероб. В закритих шафах ванної кімнати розмістилися машина для прання та сушіння, сушильна шафа, контейнер для брудної білизни, полиці для чистих рушників і засобів для чищення, бойлер. Єдина відкрита система зберігання у квартирі — це місткий книжковий стелаж, справжній подарунок майбутній господині-філологині, яка має велику бібліотеку. Для його організації відмовилися від стандартних радіаторів на користь вертикальних, тим самим звільнивши місце під вікном. Стелаж із декоративним підсвічуванням додав простору особливого затишку. Стіна, яку звикли сприймати як холодну та нудну, тут має виразний вигляд і випромінює тепло.

Простір маленьких квартир порівняно з великими здебільшого сприймається з положення сидячи. Тому в інтер’єрі переважають горизонтальні композиції, усуваючи все другорядне з поля зору. Найцікавіші елементи інтер’єру розташовані на рівні очей. Це декоративні вставки на стіні, ніші та полиці з підсвічуванням. Білий колір у проєкті не здається нудним чи стерильним. Це досягається архітектурними прийомами: застосуванням пластики, різноманітністю текстур, чергуванням ритмів. Прохолоду білого кольору доповнено тактильністю оздоблень і різноманіттям освітлення. Світлових сценаріїв більше чотирьох. Також можна обирати інтенсивність і температуру освітлення, а різні комбінації джерел світла кардинально трансформують кімнату. В світловий день у палітру інтер’єру втручається зовнішнє середовище, для цього задіяне широке вікно лоджії як жива картина. Залежно від сезону та часу доби мінливий пейзаж за вікном збагачує внутрішній простір новими фарбами.

Виразна стіна у вітальні є окремим напрямом. «Це такий постіндустріальний оптимізм», — пояснює Борис Царенко. Її характер зміщує сприйняття житлового середовища в бік урбаністичної естетики. Цю ж властивість має й декоративна панель для телевізора. Вона виготовлена за індивідуальним ескізом Бориса, її патерн місцями «провалюється» в отвори, відкриваючи промені світла.

Усі стіни, окрім СанВузла, оздоблені меблевими панелями. Сприймаючись як тло, вони стають полем для експериментів. Можна легко оновлювати «декорації» квартири, розміщувати картини й фото, використовуючи лише двосторонню липку стрічку.